Parent Kit

Ми перебуваємо в пологовій залі, пристосованій для народження дітей передчасно.Під час пологів тут присутні батьки та медичний персонал, які надають допомогу дитині. Батьки залишаються поруч і бачать увесь процес підготовки та надання допомоги малюку.

Обладнання зали:

• шафа для підігрівання речей
• реанімаційний стіл
• система для підтримки дихання
• транспортний інкубатор
• система респіраторної підтримки Life Star

У кадрі: Валерія Тишкевич, завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру м. Києва.

Під час передчасних пологів лікарі готують систему Life Start, яка дозволяє надати допомогу дитині одразу після народження.На реанімаційному столі готується пелюшка та спеціальна плівка для запобігання втраті тепла. Повітря для дихання подається через блендер, де змішуються кисень і повітря — його концентрацію можна регулювати відповідно до стану дитини. Для дихальної підтримки використовується апарат Neopuff із Т-подібним перехідником і масками різних розмірів. Таке обладнання дає змогу швидко і безпечно надати дихальну підтримку новонародженим.

У кадрі: Валерія Тишкевич, завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру м. Києва.

Деякі передчасно народжені діти після пологів не можуть дихати самостійно або швидко втомлюються. У таких випадках вони потребують постійного нагляду у відділенні інтенсивної терапії новонароджених.

Дихальна підтримка може бути:

• Неінвазивною — коли дитина дихає сама, але апаратура допомагає тримати легені в розправленому стані та полегшує дихання.
• Інвазивною (штучна вентиляція легень) — коли апарат повністю бере на себе дихання за дитину.

Під час спостереження у ВІТН фахівці постійно контролюють сатурацію, частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск, щоб своєчасно реагувати на будь-які зміни.

У кадрі: Валерія Тишкевич, завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру м. Києва.

Лікар-неонатолог очікує момент народження дитини, щоб одразу надати допомогу. Система дозволяє розташувати немовля поруч із мамою, не перерізаючи пуповину. Малюка вкладають на підігріту поверхню, накривають спеціальною плівкою для збереження тепла й одягають шапочку та носочки.

Поки пуповина ще пульсує, дитині накладають дихальну маску та надають початкову респіраторну підтримку. У цей час малюк отримує додаткову кров і кисень від матері, що покращує адаптацію легенів і знижує ризик подальшої потреби в переливанні препаратів крові. Лікар контролює сатурацію за допомогою пульсоксиметра та за потреби регулює подачу кисню. Після стабілізації стану, зазвичай через 10–30 хвилин, дитину перевозять у ВІТН.

У кадрі: Валерія Тишкевич, завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру м. Києва.

Після стабілізації стану дитини (зазвичай через 10–30 хвилин) її перевозять у відділення інтенсивної терапії новонароджених у транспортному інкубаторі. Немовля вже одягнуте в шапочку, носочки та загорнуте в теплу ковдрочку.

Інкубатор підтримує стабільну температуру та необхідні умови для дихання. Мама в цей час завершує третій період пологів — народження плаценти. Якщо поруч є батько, його запрошують бути свідком перших хвилин життя дитини.

Передчасно народжені діти дуже маленькі та вразливі: втрата тепла може спричинити крововиливи й дихальні розлади, тому точне дотримання температурного режиму та своєчасна дихальна підтримка мають вирішальне значення.

У кадрі: Валерія Тишкевич, завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру м. Києва.

Після стабілізації дитину обережно переносять у транспортний інкубатор. Він підтримує температуру близько 37 °C і необхідну вологість, щоб під час транспортування малюк не втрачав тепло. Дитина залишається на неінвазивній дихальній підтримці, апаратура забезпечує безперервну вентиляцію. Інкубатор створює умови, подібні до матки: стабільне тепло, вологість і захист від зовнішніх впливів.

Перед виїздом до ВІТН мама має змогу побачити дитину та дізнатися про її стан. Якщо у матері є молозиво, акушерка може зцідити кілька крапель, їх дають немовляті, щоб воно отримало першу їжу.

У кадрі: Валерія Тишкевич, завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру м. Києва.

Передчасно народжені діти потребують постійного контролю та додаткових обстежень. У ВІТН усі процедури виконуються поруч із дитиною, без переміщення з інкубатора.

• Електроенцефалографія (ЕЕГ) — допомагає оцінити зрілість головного мозку та виявити судомну активність.
• Цифровий рентген-апарат — застосовується для оцінки стану легень, серця, кишківника та кісток. Усі знімки зберігаються в електронному архіві й можуть бути надані батькам.
• Портативний апарат ультразвукової діагностики (УЗД) — має три датчики для обстеження серця, внутрішніх органів і головного мозку.

Таке комплексне обстеження дозволяє своєчасно виявляти проблеми, призначати лікування та контролювати його ефективність.

У кадрі: Валерія Тишкевич, завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру м. Києва.

У ВІТН усе готове для прийому передчасно народженої дитини: реанімаційна система, дихальний апарат, пульсоксиметр, манжетки для вимірювання тиску та інкубатор.

Дитину розміщують у підігрітому «гнізді», приєднують температурний датчик і канюлю для підтримки дихання. Температура та вологість підтримуються автоматично. Для найменших пацієнтів використовуються інкубатори, що забезпечують тишу, темряву та стабільне тепло.

Такий підхід створює умови, максимально наближені до внутрішньоутробних, і є основою нейророзвивального догляду.

У кадрі: Валерія Тишкевич, завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Перинатального центру м. Києва.

Після завершення інтенсивного лікування або навіть під час неінвазивної респіраторної підтримки дитині рекомендується метод "Кенгуру" — тривалий контакт "шкіра до шкіри" немовляти з рідними.

Дитину прикладають оголеним тілом до грудей матері або батька й накривають теплою ковдрою. Такий контакт стабілізує температуру тіла, покращує дихання, сприяє грудному вигодовуванню та заселенню шкіри природною мікрофлорою. Метод проводять у напівлежачому положенні для безпеки малюка.

У кадрі: Анна Тарасенко, лікар-педіатр-неонатолог, завідувачка відділом катамнестичного спостереження, Пологовий будинок №2 м. Києва.

У передчасно народжених дітей травна система ще недостатньо зріла, тому харчування підбирається індивідуально. Пріоритетом є материнське молоко як найкраще джерело поживних речовин та імунного захисту.

Якщо дитина потребує респіраторної підтримки, годування проводять через шлунковий зонд, який вводять через рот або ніс. Це забезпечує надходження молока безпосередньо до шлунка та запобігає надлишковому накопиченню повітря. Коли стан дитини стабілізується, можливе годування зі шприца або поступове прикладання до грудей. У випадках, коли мати тимчасово не може годувати, використовуються адаптовані молочні суміші або білкові добавки для маловагових немовлят. Харчування проводиться регулярно, щотри години, відповідно до графіка та стану дитини.

У кадрі: Юлія Адамович, лікар-анестезіолог, акушерка, клінічна лікарня №15, пологовий будинок №2, м. Київ.

Грудне молоко є найкращою їжею для передчасно народжених дітей. Воно містить всі необхідні поживні речовини, ферменти та антитіла, що підтримують розвиток і захист незрілого організму. Не всі матері після передчасних пологів можуть одразу годувати, тому в лікарнях створюються банки грудного молока.

Молоко доставляють у замороженому вигляді. Перед використанням воно проходить пастеризацію за методом Гольдера, що зберігає до 80 % поживних речовин і знищує бактерії та віруси. Після пастеризації зразки перевіряють на білки, жири та вуглеводи за допомогою спеціального аналізатора, а також проводять мікробіологічне дослідження для підтвердження безпеки. Лише після отримання результатів молоко передають у відділення інтенсивної терапії. Процес відбувається в стерильних умовах, із контролем температури, вологості й точністю кожного етапу. Це гарантує безпеку та якість молока для найменших пацієнтів.

У кадрі: Анна Осіпова, лікар-педіатр-неонатолог, Перинатальний центр м. Києва.

Грудне молоко — критично важливе для передчасно народжених дітей. Воно знижує ризик некротичного ентероколіту (НЕК) — одного з найнебезпечніших ускладнень у немовлят із низькою масою тіла.

Жінки, які мають надлишок молока, можуть стати донорками. Перед цим усі проходять співбесіду, медичний скринінг і аналізи на інфекції. Лише після отримання безпечних результатів їхнє молоко приймають у роботу. Кожна порція молока має унікальний штрихкод і зберігається в окремих морозильних камерах: для непастеризованого, пастеризованого та карантинного молока. Це дозволяє повністю відстежувати шлях кожної баночки: від донорки до дитини.

У разі потреби молоко транспортують у спеціальній морозильній камері з контролем температури, забезпечуючи його безпечну доставку у будь-який регіон.

У кадрі: Анна Осіпова, лікар-педіатр-неонатолог, Перинатальний центр м. Києва.

Профілактика інфекцій починається з гігієни рук. Усі працівники проходять регулярне навчання та дотримуються стандартів миття та обробки рук. На кожній робочій точці розміщені дозатори з милом, антисептиком і пам'ятки з техніки гігієни.

Мами перед доглядом за дитиною також миють руки з милом або обробляють антисептиком. Це забезпечує чистоту, необхідну для контакту з новонародженим, але не вимагає стерильності: домашня мікрофлора матері є безпечною та важливою для дитини. Маска використовується лише за наявності симптомів хвороби, щоб запобігти передачі повітряно-крапельних інфекцій. Вдома важливо підтримувати чистоту: робити вологе прибирання, уникати пилозбірників і дотримуватися комфортної температури (близько 23 °C) та вологості повітря.

У кадрі: Оксана Бичек, лікар акушер-гінеколог, Пологовий будинок №2 м. Києва.

Шкала Хаммерсміт (HINE) — це комплексний метод оцінки неврологічного розвитку дітей від народження до двох років. Вона включає 34 пункти, згруповані у п'ять категорій: постура, рухливість, м'язовий тонус, рефлекси та поведінкові реакції.

Під час обстеження лікар спостерігає, як дитина реагує на дотики, зміну положення тіла, звук або зорові стимули. Перевіряються ключові рефлекси — Моро, пошуковий, смоктальний, хапальний та інші, що відображають роботу нервової системи. Кожен показник оцінюється від 0 до 3 балів, максимальний результат — 78 балів.

• 60–70 балів і більше зазвичай свідчать про нормальний розвиток;
• менше 40 балів можуть вказувати на ризик неврологічних порушень, зокрема церебрального паралічу.

Раннє виявлення відхилень дає можливість своєчасно скерувати дитину до фахівців з раннього втручання та розпочати підтримку в найефективніший період. Під час обстеження важливо, щоб немовля було спокійним, нагодованим і у стані бадьорості — це допомагає отримати найточніші результати.

Перебування дитини у відділенні інтенсивної терапії є випробуванням для родини. Важливо пам'ятати, що батьки й медики працюють разом, їх об'єднує спільна мета: допомогти немовляті одужати.

Щоб зменшити рівень стресу й допомогти батькам адаптуватися, у закладі використовується "Щоденник перебування дитини у ВІТН". Він допомагає фіксувати основні події, щоденні зміни, досягнення малюка та контакти з медичними працівниками. Такі записи підтримують відчуття залученості, дозволяють помічати позитивну динаміку та краще розуміти процес лікування. Це не лише інструмент комунікації, а й спосіб емоційної підтримки для родини.

У кадрі: Тетяна Шинкарук, клінічний психолог, завідувачка відділення "Центр ментального здоров'я", лікар-акушер-гінеколог.

Перебування дитини у ВІТН — це завжди емоційно складна ситуація для батьків. У цей час важливо пам'ятати: батьки та медична команда є партнерами, об'єднані спільною метою допомогти дитині.

Не соромтеся ставити запитання, навіть якщо здається, що вони очевидні. Ви маєте право знати, хто сьогодні чергує, як почувається ваша дитина, які процедури заплановані. Якщо медичні терміни незрозумілі — попросіть пояснити простими словами. Ваша участь важлива: дотик, присутність, увага до стану дитини. Не потрібно знати все, достатньо бути поруч і підтримувати контакт із командою.

У кадрі: Тетяна Шинкарук, клінічний психолог, завідувачка відділення "Центр ментального здоров'я", лікар-акушер-гінеколог.

Під час перебування дитини у відділенні інтенсивної терапії важливо зберігати контакт із медичною командою. Щоб розмова з лікарем була результативною, підготуйтеся заздалегідь: занотуйте питання, які вас цікавлять, і спостереження про стан дитини. До зустрічі можна долучити близьку людину, яка допоможе почути й зафіксувати важливу інформацію.

У відділеннях використовують щоденник перебування, де батьки записують щоденні зміни: вагу, лікування, досягнення. Такий інструмент допомагає краще розуміти динаміку стану малюка й підтримує партнерство з лікарями.

У кадрі: Тетяна Шинкарук, клінічний психолог, завідувачка відділення "Центр ментального здоров'я", лікар-акушер-гінеколог.

До передчасних пологів неможливо бути повністю готовими. Для жінки це не лише медичний, а й глибокий емоційний досвід. Раптова зміна планів, тривога за дитину, відчуття розгубленості — усе це природні реакції.

У цей час важливо створити опору для матері й родини. Підтримка медичної команди, уважна комунікація й присутність близьких допомагають зменшити страх і повернути відчуття контролю. Медичні працівники не завжди можуть передбачити, як швидко одужає дитина, але можуть дати орієнтири й відчуття, що родина не сама. Поступово приходить усвідомлення: попри все, життя триває, а любов і турбота стають головною силою відновлення.

У кадрі: Тетяна Шинкарук, клінічний психолог, завідувачка відділення "Центр ментального здоров'я", лікар-акушер-гінеколог.

Батьки передчасно народжених дітей можуть відчувати страх, розгубленість і провину. Це природна реакція на ситуацію, у якій важко знайти відповіді. Мами можуть боятися торкатися дитини або почуватися винними — і це нормально. Психологічна підтримка допомагає прийняти ці почуття, не заперечувати їх, а поступово вчитися бути поруч із малюком.

Тілесний дотик, метод "Кенгуру" присутність і спільне проживання кожного дня стають точками опори і для дитини, і для матері.

У кадрі: Тетяна Шинкарук, клінічний психолог, завідувачка відділення "Центр ментального здоров'я", лікар-акушер-гінеколог.

Після передчасних пологів першим кроком для жінки стає відновлення — сон, відпочинок, турбота про себе. Коли мама набирається сил, починається новий етап: спільне перебування з дитиною. У палаті вона може облаштувати своє місце очікування, підписати інкубатор чи ліжечко малюка, бути поруч стільки, скільки потрібно. Тактильний контакт, метод "Кенгуру", колисання чи просте тримання на руках сприяють стабілізації стану дитини та допомагають мамі відчути внутрішній спокій і впевненість.

У кадрі: Тетяна Шинкарук, клінічний психолог, завідувачка відділення "Центр ментального здоров'я", лікар-акушер-гінеколог.